Цікаві новини про будівництво пірамід у Гізі. Багато років домінувала гіпотеза про гігантський пандус, яким блоки для піраміди подавалися з плато, а туди доставлялися на ковзанках або ковзанах. І це була офіційна єгипетська версія технології будівництва. Вона всім розповідається, хто був у Каїрі та Гізі. І я там був, і це чув, бачив яскраві ілюстрації на Острові Фараонів. Правда людей з природничо-науковим або технічним складом розуму завжди бентежила та обставина, що за об’ємом пандус мав значно перевершувати піраміду Хеопса. Та й така логістика дуже обмежує доставку блоків фактично одним маршрутом, але ж цих блоків – мільйони. Звідси й виникали будь-які екзотичні та конспірологічні версії. Але виявилося, що вапнякові блоки доставлялися прямо до підніжжя піраміди, що будується, по спеціальних водних каналах, пробитих у плато Гізи. Посилання на публікації: http://www.dailymail.co.uk/news/article-4913550/How-Great-Pyramid-Giza-built.html, https://newsone.ua/ru/arxeologi-nakonec-to-vyyasnili-kak-egiptyanam-udalos-postroit-piramidu-xeopsa/. І каналів було багато – тому блоки подавалися з усіх боків, що різко прискорювало будівництво піраміди.
Все-таки витончена правильна технологія краща за наукоподібну, але малоправдоподібну теорію, яка провокує ненаукові версії.
До речі, у Геродота прямо написано про підведення води до піраміди та техніка підйому блоків, яка не потребує пандусів: «Десять років тривало будівництво цієї дороги та підземних покоїв на пагорбі, де стоять піраміди. У цих покоях Хеопс влаштував свою усипальницю на острові, провівши на гору Нільський канал. Споруда ж самої піраміди тривала двадцять років. Спочатку вона йде у вигляді сходів уступами, які інші називають майданчиками, або сходами. З першого ступеня втягували на другий поміст, за допомогою якого піднімали на другий ступінь. Можливо, проте, було лише одне підйомне пристосування, яке після підйому каменю легко переносилося на наступний щабель. Адже мені повідомляли про обидва способи — чому я і наводжу їх. Таким чином, спочатку була закінчена верхня частина піраміди, потім спорудили середню і насамкінець найнижчі сходи на землі» («Історія», II книга).
Наскільки мені відомо, і я цікавився на місці – жодних залишків/слідів жодного пандусу не знайдено. Це має свідчити про дуже дотепну технологію подачі блоків та будівництва, яку ще не розуміють. Якщо в єгиптян були циркулярні пилки для різання граніту, сліди від яких просто волають – то і для будівництва великих пірамід могли застосовуватися невідомі технології. Наприклад, давно висловлювалася думка, що більшість блоків «відливалася» прямо на місці з порошкового вапняку з допомогою загусника. А сусідні блоки грали роль опалубки для блоку, що застигає. Не знаю, наскільки це достовірно, що всередині такого блоку було знайдено волосся, а на деяких блоках є відбитки циновки. Принаймні з інженерної точки зору це було б дуже технологічно. Я в зв’язку з цим давно згадую згадану ще в шкільному підручнику фразу пізнішого фараона, що цегла для його піраміди робилася з річкового/озерного мулу, який видобувся жердинами (тобто не з вирізаних вапнякових блоків (!).
Можливі й інші варіанти. Цілком можливо, що ці великі піраміди будували не місцеві архітектори. Це пояснює короткий період будівництва таких досконалих конструкцій з подальшою деградацією на місцевому ґрунті.
За допомогою місцевого водія Мухаммеда з Гізи ми об’їздили практично всі відомі піраміди в Єгипті. Піраміди Снофру в Дашшурі давніші і теж вражають. Еволюція таки простежується. Я навіть піднявся нагору до стелі Ломаної (Південної) піраміди, де знайшов шматочок бруса з ліванського кедра (він був відірваний від верхньої балки).