У сучасній науці, в тому числі і в квантовій фізиці, розробляються цілком наукові концепції до певної міри сполучають релігійні, психологічні, біологічні та фізичні уявлення. Ось, наприклад, дисертація «Філософський аналіз квантової концепції свідомості» із гарним оглядом робіт на цю тему. Виходить кілька міжнародних журналів на цю тематику, наприклад «Нейроквантологія» з досить представницькою міжнародною редколегією. З 2001 року виходить і журнал Міжнародного інституту соціоніки МІС «Фізика свідомості та життя, космологія та астрофізика».
Загалом у ряді робіт психічні, трансперсональні та похідні феномени розглядаються як наслідок квантової природи психіки, яка не зводиться лише до молекулярно-біологічного субстрату. Тобто психіка – це не цілком локальна сутність, що живе за законами квантового світу, а релігія – це в певному сенсі відображення цих законів, що дає зведення правил правильної поведінки у цьому квантовому світі. Тому протиріччя між “матеріалізмом”-“атеїзмом” та “духовністю”-“релігією” обумовлені розглядом різних, але суміжних реальностей: “класичного” та “квантового” світу з його нелокальними парадоксами та феноменами.
А ось статті у найвідомішому академічному журналі “Успіхи фізичних наук”. Його головний редактор акад. В.Л. Гінзбург, лауреат Нобелівської премії був, як відомо, головою комісії з лженауки, але підтримав дискусію та обговорення з цієї проблематики, розпочату д.ф.м. н. М.Б. Менським (ФІАН), відомим спеціалістом з квантової теорії поля. Статті в УФН на цю тему:
- http://ufn.ru/ru/articles/2000/6/c/,
- Відгуки читачів: http://ufn.ru/ua/articles/2001/4/f/
- http://ufn.ru/ru/articles/2001/4/m/
- http://ufn.ru/ru/articles/2005/4/c/,
- http://ufn.ru/ru/articles/2007/4/j/.
До речі, хочу нагадати, що у відомому нам Всесвіті спостерігається матерія – атоми, молекули та його поля становлять лише 4,5 % від усієї маси та енергії Всесвіту. Решта – 95,5% – це незрозуміла «темна матерія» (27%), що заповнює галактики, і загадкова «темна енергія» (68,5%), що викликає прискорене розширення Всесвіту. І коли робляться заяви, що «нам відомі всі базові закони природи», то навіть із методологічної туги зору, не кажучи вже про здоровий глузд, такі заяви виглядають, м’яко кажучи, наївними. Тому гіпотеза про існування квантових структур з невідомої поки форми матерії, додаткових до біологічних структур, але пов’язаних з ними певним фізичним чином, видається цілком правомірною. Ці структури відповідають за психічні феномени та свідомість та пов’язані з біологічними процесами.
Вочевидь, поява концепції квантового свідомості пов’язані з низкою теоретичних, концептуальних і експериментальних проблем. У тому числі і з наявністю живих і працюючих людей, у яких в головному мозку немає до 90% нейронів: https://geektimes.ru/post/278470/, http://www.thelancet.com/journals/lancet/article /PIIS0140-6736(07)61127-1/fulltext. Такі люди одним своїм існуванням підривають низку нейрологічних концепцій. У 2003 році я спілкувався з цієї тематики з директором Інституту мозку, академіком Наталією Петрівною Бехтерєвою, будучи у неї в інституті. Довго обговорювали природу психіки. Я розповів про свою теорію квантової природи свідомості (квантових надплинних структур), яку якраз і розробляв. Вона дуже зацікавилася і сказала, що така теорія може багато прояснити, що вони спостерігають як дослідники мозку. Адже вона досліджувала мозок людини 45 років. Це мене надихнуло, і я пізніше опублікував цикл робіт на цю тему (2004–2010) і зробив звіт на науковій конференції «Проблема свідомості у міждисциплінарній перспективі» в Інституті Філософії РАН у 2012 році. Зауважу, що для відбору доповідачів ухвалювалися повністю написані тексти, їх оцінював кваліфікований програмний комітет. Тому ця доповідь пройшла повну наукову апробацію плюс дискусії та обговорення у кулуарах.
На сьогоднішній день, через 10 років, ще ніхто з фізіологів не пояснив виразно феномен живого і службовця в державній установі «клерка з Марселя», у якого немає 80-90% мозку, у тому числі абсолютно необхідних відділів. Крім того, нещодавно повідомлялося про експериментальне виявлення самосвідомості у мурах(!) Для довідки: у мурашок всього 250 тисяч нейронів проти 100 мільярдів у людини, або близької по порядку кількості у китоподібних. мало залежить кількості нейронів, тобто обсягу біологічних структур.
І це знову повертає нас до питання про квантову природу свідомості та її квантовий субстрат. Із запропонованої на основі низки фактів та квантової теорії концепції випливає зокрема, що розпад молекулярного тіла після фізичної смерті не призводить до смерті квантової структури: вона продовжує існувати, будучи носієм свідомості. Це дає пояснення тисячолітніх релігійних уявлень та духовного досвіду людства без суперечностей із науковими уявленнями.
Зрозуміло, ця концепція поки що перебуває у статусі наукової гіпотези, що очікує подальшої перевірки та уточнень.